Звідти

Є особливий вид людей, які називають себе скептиками і вимагають «речових доказів». При цьому на кожен доказ вони знайдуть своє спростування. Якщо з'явиться свідок, вони скажуть, що йому просто здалося. Якщо виявиться безліч свідків, то, напевно, буде оголошено, що стався масовий психоз. Якщо вони побачать відбитки чогось на документальній стрічці, то, напевно, підозрюватимуть якісь хитромудрі підробки. При цьому вони випустять із виду, що людина, яка надто багато підозрює інших, чи не носить в собі самій ембріони того самого, в чому вона готова звинуватити й інших.

Серед усяких свідчень все-таки найбільш вражаючими для скептиків будуть знаки, що виявилися на речових предметах. Якщо на стрічці проявляється дещо, чого не було перед апаратом у момент зйомки, то навіть присяжний сумнівник (якщо таке слово існує) буде все ж похитнутий  у своєму зашкарублому скептицизмі, інакше кажучи, у своєму незнанні. Скільки разів кожному доводилося зустрічати людей, які урочисто оголосили, що якщо їм будуть пред'явлені докази, вони всенародно оголосять про те, у чому переконалися. Але коли очікувані докази виявлялися у наявності, то ніхто із них не тільки всенародно ні про що не оголошував, але спокійнісінько продовжував перебувати у колишній тозі скептичного самовдоволення. Чи не послатися на приклади?

Залишимо поки що особисті спостереження, тимчасово знехтуємо безліччю свідків і згадаємо лише декілька епізодів фотографічних. Велика література нагромаджується і з питань фотографування образів «звідти». У книзі Коутса можна знайти цілу низку знімків, у підробці яких важко сумніватися. Так само точно не можна запідозрити підробку тих випадкових знімків, що їх самі знімачі вважали просто зіпсованими фільмами. Згадую, як одного разу в Індії зняли фотографію однієї померлої особи, і на знімку, окрім тіла, виявився цілий ряд фігур, у яких близькі померлого сповна визнали раніше померлих його родичів. Також нам доводилося бачити прості паспортні фотознімки, на яких у найнесподіваніших місцях проявлялися не проявлені лиця. Фотографи горювали, що зіпсовані плівки. Адже така порча могла відбуватися набагато частіше, ніж можна припустити.

Дивну історію, що сталася під час кінозйомки в одному із залів ательє Голлівуду, розповідає знаменитий американський кіноактор Уорнер Бакстер. При зйомці чергового фільму йому, по ходу дії, довелося зображати чоловіка, який оплакує смерть своєї дружини. Артист був в ударі, і режисер помітив, що він ніколи ще у житті не проводив свою роль із такою правдивістю.

Увечері знятий фільм демонструвався у залі для глядачів у студії у присутності режисера. Через декілька хвилин він кинувся до телефону і подзвонив Бакстеру.

– Приїжджайте негайно! – заявив він тремтячим голосом. – Сталося щось цілком неймовірне.

Бакстер у автомобілі помчав до студії. Режисер провів його до зорової зали і наказав кінооператорові продемонструвати знятий уранці фільм.

Те, що побачив на екрані Бакстер, потрясло також і його. Він побачив себе у позі відчаю, сидячим у кріслі. Раптом за його спиною з'явилися ледве помітні обриси жіночої фігури. Ні Бакстер, ні режисер не знаходили пояснення цьому дивному явищу. Можливість непомітної появи сторонньої особи перед об'єктивом апарата під час зйомки зовсім виключалася. Також не могло бути й мови про технічний трюк. Кінооператор клятвенно стверджував, що він знімав на цілком чисту фільмову плівку.

На другий день була повторена зйомка тієї ж сцени, причому прийняті були усі міри остороги. Коли приступили до демонстрації цього другого фільму, вражені глядачі знову побачили за спиною артиста загадкового привиду.

За словами Уорнера Бакстера, до сьогоднішнього дня так і не вдалося розгадати це дивне явище. Одні із фільмових артистів, віруючі в окультні науки, стверджують, що у цьому випадку мало місце явище якого-небудь духу. Інші стверджують, що думки артиста, досягнувши вищої міри напруженості, набули матеріального образу. Те, що загадкове явище повторилося двічі під час двох зйомок, виключає всяку можливість обману або трюку.

Поки що залишимо у стороні наведені у кінці міркування про те, як саме пояснювати появу нежданої фігури на знімку. На ці теми можна дискутувати багато, і для скептиків такі припущення будуть непереконливими. Але саме прояв фігури на кінострічці, показаній багатьом, хто цю зйомку бачив, залишається неспростовним. Особливо характерно, що епізод повторився двічі. Абсолютно неможливо робити припущення і висновки про те, які саме привхідні умови могли сприяти такому прояву. Очевидно, існують такі складні для людського мислення умови, котрі поки що не піддаються формулюванню.

Нам доводилося чути про те, в яких несподіваних умовах відбувалися найчудовіші знімки. А в той же час, коли, за людським розумінням, влаштовувалися ніби «найкращі» умови, то результати не вдавалися. Особливо зупиняє увагу саме несподіваність вдалих проявів. У цій несподіванці зникає всякий натяк на підробку. Та й які ж підробки можуть бути у тих випадках, коли люди не тільки не радіють загадковому явищу, але, навпаки, вважають його просто пошкодженням фільму.

Нам розповідали, як один наш друг із трудом відняв у фотографа так звану невдалу свою фотографію, на якій у різних положеннях вийшли непрошені незнайомі обличчя. Фотограф вибачався за таку дивно зіпсовану плівку і навіть не хотів віддати такий невдалий, на його думку, негатив. При цьому характерне те, що саме приміщення фотографа було цілковито звичайним, у якому щодня відбувалися численні зйомки. А сам наш друг знаходився у звичайнісінькому життєвому настрої, будучи зовсім далеким від думки про щось надзвичайне. Багато разів нам доводилося чути, що несподівані прояви виходили саме не тоді, коли їх людським розсудком чекали, а у найнесподіваніших обставинах. Нам доводилося бачити обстановку кімнат, де траплялися чудові знімки, і вражало, що у цій звичайній атмосфері могло відбуватися дещо незвичайне. Очевидно, існують особливо тонкі умови, невловимі поки що людським мисленням.

Також люди нерідко своїми передчасними висновками самі ж порушують можливості значних явищ. Найгрубіші міркування при щонайтонших проявах тільки шкодять. Перед всякими самовільними висновками слід неупереджено збирати факти. Нехай при цьому назвуть вас матеріалістами – не важливо, як визначатимуть ваші методи. Але передусім важливо виявити в усіх відношеннях неупередженість. Плівка – матеріальний предмет. Ніхто не запідозрить плівку і фотографічний апарат у чомусь «надприродному». Але якщо ці матеріальні предмети зафіксують дещо найтонше, то все одно, яким чином і яким методом, аби нові факти проникали до людської свідомості. Усе, що розширює і дає нові можливості, має бути прийняте із вдячністю.

Якщо чудовий факт станеться не в особливо влаштованій лабораторії, але серед самої житейської обстановки, то це ж ніскільки не зменшить його істинного значення. Можна згадати, скільки найбільш корисних відкриттів зробили не фахівці у цій області, а іноді ніби випадкові працівники. Із галузі металургії нам доводилося чути, як фахівці звертали увагу на особливі прийоми, що їх вживали деякі досвідчені робітники. Саме ці «випадкові» прийоми потім виявлялися особливо корисними у руках фахівців, які оформили їх із досить значним удосконаленням. 

Серед фахівців також існують два табори. Одні, навіть будучи серйозними ученими, дуже недовірливо пройдуть повз найцікавіші факти, якщо вони не втілені у наукову форму. Інші ж і серед найбільш ординарної обстановки зуміють угледіти й оформити найчудовіші удосконалення. Адже відомо, що обстежена тільки дуже незначна частина мозкової діяльності. Недаремно нерідко зверталася увага, що людські взаємини найменше вивчені. Називайте ці області психологією або, за обставинами, рефлексологією; давайте їм будь-які назви, які можуть допомогти вашим дослідам, але убережіть найцінніші сфери від легковажної наруги.

Показово, що такі книги, як «Невідома людина» Олексія Карреля, витримали десятки видань і вважаються найбільш поширеними на міжнародному ринку. Людина все-таки прагне до пізнання. Окрім епідемії танців і ново-видуманих ігор, люди міжнародно прагнуть до просвіти. Доброзичлива спостережливість буде першим знаряддям до просування вперед.