В день великого свята Пасхи, свята воскресіння духу, свята, яке утверджує безсмертя, згадаємо основні заповіти Христа разом із заповітами, даними духовними Учителями Світла в різний час різним народам. Ось що говорить про це синтез усіх релігій Жива Етика.
До моменту приходу Христа було загублене і забуте розуміння безсмертя душі. Смерть, як остаточне знищення, стояла в перспективі перед кожним, сенсу в житті не було. "І сиділи люди у пітьмі і покрові смертному, і світло засяяло їм". Світлом осяйним було воскресіння Христа після триденної смерті. Він поправ поняття смерті, і світло Істини, світло справжнього знання, знову засяяло людям.
"Христос воскрес, і ми воскреснемо", - говорили ті, хто повірив у Христа. "Смерть, де твоє жало"?! - вигукували ті, хто пізнав істину безсмертя; і смерть земна була для них не страшна. Християнська віра була народжена на подвигах мучеників за віру. Під натиском цієї непохитної віри рухнув стародавній язичницький світ. Людям було, після тривалого забуття, повернено їхнє майбутнє; і в перспективі майбутнього вони стали розуміти, для чого жити і як жити.
Тепер знову, у новому витку спіралі духовної еволюції, повертається до людей пізнання безсмертя. І життя тих, хто пізнав, починає перетворюватися для них на радість.
Поняття безсмертя душі тісно пов'язане із законом перевтілення і карми, законом причинно-наслідкового зв'язку, який творить долю людини. "Закон перевтілення є основою усіх істинних учень. Якщо ми відкинемо його, то всякий сенс нашого земного існування сам собою відпаде", - пише Олена Іванівна Реріх.
Порівнюючи основи релігій, згадаємо, як говорить про це прадавні великі Учителі.
Так, Готама Будда говорив: "Я не вчу нічому іншому, як тільки кармі". Карма - наслідок усього, звершеного людиною. Відповідальність перед усім сущим і, передусім, перед самим собою. Він говорив: "Людина народжується згідно з тим, що вона створила. Відповідність між плодом і сім'ям не лише точне, але наслідок, як всяке добре сім'я, зростає стократно".
"Жодна блага або зла дія, якою б незначною вона не була, як би таємно не була скоєна, не мине точно урівноваженої ваги карми. Про це ж свідчить і наше прислів'я: "Що посієш, то й пожнеш"!
Не завжди наслідок відразу йде за причиною. Усьому свої терміни. При цьому згадуються слова апостола Павла : "Не помремо, але змінимося". Закон карми і закон перевтілення неділимі, бо один є логічним наслідком іншого.
О.І. Реріх пише: "...Хоча закон перевтілення був наріжним в кожній древній релігії Сходу, і, звичайно, релігія євреїв не становила винятку, але вже у дні Ісуса закон цей зазнав спотворення від рук князів релігії і зберігався у своїй первинній чистоті лише серед окремих сект. У Євангеліях, у словах самого Христа, ми маємо досить свідчень про знання євреями цього закону. Так в Євангелії від Матвія говориться: "І запитали учні Його : "Як же книжники говорять, що Ілії належить прийти раніше"? Ісус сказав їм у відповідь: "Правда, Ілля повинен прийти раніше і влаштувати усе; але говорю вам, що Ілля вже прийшов, і не упізнали його, і поступили з ним, як хотіли." Тоді учні зрозуміли, що Він говорив їм про Іоанна Хрестителя. Ще є вислів «…Смертю смерть подолав».
У Євангелії від Іоанна розповідається: "І проходячи, Ісус побачив людину, сліпу від народження. Учні Його запитали у Нього: "Хто згрішив, він чи батьки його, що він народився сліпим"? Ісус відповідав: "Не згрішив ні він, ні батьки його, це для того, щоб через нього явилися справи Божі." Дійсно, як міг сліпий від народження бути покараний за свої гріхи, якби не існував закон перевтілення"?
«..Лише у шостому столітті по Різдву Христовому на другому Константинопольському Соборі була скасована догма про перевтілення».
Вчення Живої Етики повністю побудоване на законі перевтілення. Воно базується на доктрині вічній, безперервній еволюції усього сущого у Космосі. А закон еволюції заснований на проходженні духу через незліченну кількість форм, в які дух вбирається для набуття досвіду і збагачення свідомості. І усі вказівки про самовдосконалення, дані в Живій Етиці, мають на своїй меті успішний еволюційний рух і застерігають проти зворотного напряму - інволюційного.
Що є основним чинником для створення карми? Її породителем являється думка, за якою вже потім слідують слова і вчинки. Помислити на благо вже буде початком добрих і мудрих справ. Помислити на зло - зародженням злих діянь. Буває так, що думка добра або зла зріє довго; але, якщо від неї не відректися і не замінити на протилежну, вона неминуче приведе свого породителя до відповідної дії. У Вченні Живої Етики дуже багато уваги приділено цьому кардинальному поняттю в житті і долі людини - значенню думки і контролю над нею.
Олена Реріх пише: "…Слово релігія містить в собі поняття найбільшого значення, але зараз значення це людством втрачено. Саме, це є зв'язок людини з Вищим Світом, або Вищим Началом. Але цей великий і єдиний зв'язок кожен народ намагається присвоїти для свого виняткового володіння, тому кожен народ відособив, обмежив і наклав клеймо бузувірства, проклявши усі інші, незвичні йому, вирази релігії у своїх ближніх.
Ці відмінності виражаються в обрядах, ритуалах, канонах, найменуваннях, архітектурі храмів і їхньому убранні і так далі. Усе це рахується найголовнішим, і тут розбіжності неминучі.
У Одкровенні Св. Іоанна (Апокаліпсисі) провіщається : "І побачив я нове небо і нову землю; бо колишнє небо і колишня земля минули". Що ж мине і що ляже в основу нового неба і нової землі? У фундамент ляжуть основи, а зруйнуються надбудови, що приховували ці основи. Усі релігії у своїй першооснові єдині.
Кожна релігія - промінь єдиного Сонця Істини, і цей промінь посилається через великих Провісників у певний час і певному народові у тій формі, в якій вона йому відповідає за рівнем його розвитку і національних особливостей. І не абстрактна мораль - заповіти Учителів, а дійсний шлях життя.
Цей матеріал книг «Живої Етики» оформила Наталія Спіріна.
Від душі бажаю Вам всіляких благ та достойно провести це Велике Світле Свято!
Слава Ісусу Христу, всім Героям Слава!
13 квітня 2017р.