З біографії Народного Учителя

 

 В грудневу зиму лютую,

Морозом все закутане,

А в Бронницькій світлиці,

Що світлом промениться,

Прийшов час народиться

Тому, хто славним став,

І, згодом, як годиться,

Прославив Борислав.

Народився Стефан Ковалів 25 грудня 1848 року в с.Бронниця, Дрогобицького повіту. Площа села – 2-3км2, склад населення – українці, євреї, поляки. Всього (в той час) там проживало біля  півтори тисячі чоловік.

Як хлопчик народився,

Над ним промінчик вився.

- Це – знак ! Він буде паном.

Назвім його Стефаном. –

Так батько проказав,

Й священика позвав.

Збереглося свідоцтво хрещення Стефана в музеї Дрогобичина.  Хату їхню розібрали ще перед І-ю світовою війною. На тому місці побудовано нову хату, живе там зараз інша сім’я.

Був батько у Стефана

Шанований селянами.

Михайлом його звали,

І завжди примічали.

І мама - Анна, славна,

З Долішнього Лужка,

Була розумна й справна,

До праці беручка.

Батько жив і помер у Бронниці у 1889р. В оповіданні Коваліва „Сільські звіздарі” гарно описано батька – людину всіма шановану. Мати Анна Ліскович, померла у молодому віці, залишивши 5-ро дітей. Була дуже роботяща, та дістала запалення легень.

Сім’я була велика: Брат Федір та Іван,

Андрійко і Стефан, Тетянка та Марійка –

така сім’я велика !

Брат Іван був несправедливо засуджений, рано помер, лишивши 5-ро дітей, старший син – теж Стефан. Ковалів приймав велику участь у вихованні дітей.

В селянській хаті роботящій

Стефан мужнів і виростав,

Був до науки не ледащий,

І швидко грамоту пізнав.

Все учащав до церкви хлопчик,

Де дяк Базиль його охоче

Писати і читать навчав.

Священик все це примічав, -

Він щире й добре серце мав,

І посприяв, щоби Стефана

Дали до школи на навчання.

1859 – 1862 - роки навчання Стефана Коваліва  у нормальній Дрогобицькій школі, де вчився і Іван Франко, у т.зв. школі отців Василіан.

А школа та була відома

Суворим для дітей законом.

Як покарання за непослух

Свистіла різка й різав слух

Не раз там крик і зойк дитячий –

Не вміли виховать інакше…

Та вчився гарно наш Ковалів,

І в книгу записів попав він.

Та книга звалась „Золотою”,

А прізвище Стефана - Коваль.

„Золота книга” цієї школи із записами про кращих учнів є у фондах Львівського музею Ів.Франка, де є запис про Ст.Коваліва під прізвищем Коваль.

Після школи – працює  дяком  у церкві Бронниці.  та  дяковчителем у навколишніх сільських школах Таргановичі, Городище, Сарни.

1869 р. він вступає до 1-го класу нижчої реальної гімназії у Перемишлі. З 1871 по 1872 рр. поєднує навчання з працею в с.Городище (вчитель і дяк при церкві).

Ковалів  і працює й вчиться.

І все у нього, як годиться.

І це  вже не дитячі  кроки –

Стефанові вже  20-ть років…

1872 р. –  Стефан вступив до Львівської учительської семінарії, де діставав 100 злотих стипендії. Закінчив з відзнакою у 1875 році. Патент вчителя шкіл народних і виділових  зберігається у музеї Ів.Франка у Львові та в музеї  Коваліва у Бориславі.

Остання сходинка його науки – Львівська учительська семінарія, де Ковалів успішно навчався та закінчив навчання з відзнакою.

У 1875 р.Ковалів працює  учителем села Бронниці, дістаючи плату 300 зл., 1 морг городу та ¾ морга поля. Там він організував дитячий хор при церкві на 4 голоси, віддано працював, і селяни, в подяку,  через три роки побудували нову школу. (В той час була обов’язковою початкова освіта). 

Як  опинився Стефан в Бориславі ?

То ціла історія, і вельми цікава…

Ой збирався Цісар та й у Борислав –

Глянуть на родовища охоту дістав.

Глянуть на багатства нафтових магнатів,

Попри них відвідать освітянський заклад.

Див. зверху копію гравюри ”Приїзд цісаряФранца-Йосифа в Борислав 13 вересня 1880 р.

Вчителя шукала вся міська управа,

Та такого, щоб підняв він школи Борислава.

Бо на той  час місто мало слабу школу,

У стані поганім, просто  «босу й голу».

Це було одноповерхове приміщення по вул.Панській, де навчалося 400 уч. та працювали  4 вчителі. Там і стартував Ковалів.

Так прибув Ковалів в місто славних справ,

Де аж 40 років справно працював.

Вчителем Народним він для нас постав.

Згадує Стефана часто Борислав.